побутописання

1. Літературний жанр, що зосереджується на детальному описі повсякденного життя, побутових звичаїв, традицій та матеріальної культури певної соціальної групи, епохи чи етнографічного регіону; художнє відтворення побуту.

2. (У вузькому значенні) Напрям або характерна риса в літературі та мистецтві, для яких першорядне значення має ретельне, часто документальне, зображення буденних сторін життя, деталей побуту.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чесне побутописання І. Сенченка та А. Дімарова. Художнє золото високої, загальнолюдської, проби — новелістика Григора Тютюнника… Цінувати свою художню органіку, свої питомі скарби.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |