1. Який не дає врожаю, характеризується низькою врожайністю; безплідний, неродючий (про землю, ґрунт, поле тощо).
2. Який супроводжується неврожаєм, спричиняє неврожай; несприятливий для врожаю (про рік, погоду, кліматичні умови).
неврожайний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У неврожайний рік стягнення боргу відстрочувалося до ліпших часів. «Закони Хаммурапі» забороняли тримати в кабалі авелума, мушке- нум же мав відробляти борг у господарстві кредитора лише впродовж трьох років.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик () |