Значення
-
Процес обробки матеріалів (металу, дерева, пластмаси тощо) різанням на токарному верстаті, при якому заготовка обертається, а різець, переміщаючись, надає їй потрібної форми, розмірів і шорсткості поверхні.
-
Вид механічної обробки, що полягає у точінні, підрізуванні, свердлінні, розточуванні, нарізуванні різьби та інших операціях, виконуваних на токарних верстатах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. токарювання, р. токарювання, д. токарюванню, з. токарювання, о. токарюванням, м. токарюванні, к. токарювання