побуркотітися

[poburkotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Деякий час буркотіти, воркотіти, виражаючи незадоволення тихим, невиразним голосом.

  2. Розм. Побурчати на когось, посваритися з кимось через дрібниці, обмінятися незадоволеними репліками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я побуркочуся, ти побуркотишся, він побуркотиться, ми побуркотимося, ви побуркотитеся, вони побуркотяться

Більше записів