Значення
-
(у психології та філософії) Свідоме або несвідоме руйнування власної особистості, духовних цінностей, життєвих сил або потенціалу через деструктивну поведінку, шкідливі звички або внутрішні конфлікти.
-
(застаріле, морально-етичне) Марнування, розтрата самим собою своїх найкращих здібностей, талантів або моральних якостей; духовне самознищення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самострата, р. самострати, д. самостраті, з. самострату, о. самостратою, м. самостраті, к. самострато