Значення
-
Той, хто займається побудовою, будівництвом; будівничий, будівельник.
-
Засновник, творець, фундатор чого-небудь (наприклад, держави, вчення, школи).
-
(Капіталізована форма, зазвичай у множині: Побудовники) Назва однієї з течій в українському національно-визвольному русі початку XX століття, що виступала за створення незалежної української держави шляхом організації власних збройних сил та повстанської боротьби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побудовник, р. побудовника, д. побудовникові, з. побудовника, о. побудовником, м. побудовникові, к. побудовнику