невручення

[nɛʋrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Невручення, -я, с. Дія або стан за значенням не вручити; неможливість або відсутність факту передачі чого-небудь (документа, листа, повістки, поштового відправлення тощо) безпосередньо адресатові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. невручення, р. невручення, д. неврученню, з. невручення, о. неврученням, м. неврученні, к. невручення

Більше записів