1. Дія за значенням дієслова “поблажати”; надання комусь переваг, послаблення вимог або покарання, часто з поблажливістю або милосердям.
2. Перевага, полегшення, послаблення правил або вимог, яке надається комусь; привілейоване ставлення.
поблажка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |