Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка нещодавно вступила в шлюб; молода дружина, особливо в перший період після весілля.
2. Дівчина, яка має намір вийти заміж або заручена; наречена.
3. (у прямому значенні) Молода жінка, яка щойно прийшла до родини чоловіка як його дружина; молода сноха.
Приклад 1:
Якось вони були “женили” його з дівчинкою Килиною, яка пасла гусенята, справили “весілля” з музикою і вінчанням, а тоді дражнили “молодий і молода”, “жених і невіста, наїлися тіста”, й Олелько кидався на них з кулаками. І захищав не тільки себе, а й дівчинку-сироту Килину, заступався за неї й дружив із нею.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”