Значення
-
Чоловік, який перебуває в періоді від заручин до весілля або безпосередньо в день укладення шлюбу; майбутній чоловік.
-
У церковній та обрядовій практиці: чоловік, який бере участь у таїнстві вінчання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наречений, р. нареченого, д. нареченому, з. нареченого, о. нареченим, м. нареченім, к. наречений
Походження слова (Етимологія)
Слово «наречений» означає «жених», а «наречена» — «наречена». Це слово походить від давнього дієприкметника «наречений» зі значенням «названий», утвореного від дієслова «наректи» (назвати). Спочатку воно вживалося для позначення особи, яку назвали або оголосили нареченим/нареченою. Споріднені слова існують в інших слов’янських мовах: у російській застаріле «наречённый» (жених), у білоруській застаріле «нарачоны», у польській «narzeczony» (можливо, запозичене з української).