Побілілість — властивість за значенням прикметника “побілілий“; стан, коли щось набуло білого або здебілого кольору.
побілілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Побілілість — властивість за значенням прикметника “побілілий“; стан, коли щось набуло білого або здебілого кольору.
Відсутні