1. Такий, що не може бути відокремлений або відділений від чогось іншого; органічно властивий, притаманний.
2. (У математиці) Такий, що не може мати значення менше нуля; додатний або рівний нулю.
невід’ємний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пізнати себе повно, пізнатися й здружити з собою – це є невід’ємний мир, істинне щастя і мудрість досконала. Ах, якби я міг тепер закарбувати на твоєму серці пізнання самого себе!…
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |