побідніти

1. (про людину) Стати бідним, збідніти, втратити майно або матеріальний достаток.

2. (переносно, про місцевість, край тощо) Стати бідним на щось, втратити колишнє багатство або родючість; збідніти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |