НЕВЛА́СНЕ-ПРЯМИ́Й, -а, -е. Стос. до різновиду непрямої мови, при якому чуже мовлення передається без змін, але без формальних ознак прямої мови (лапок, вставних слів автора), зберігаючи лексичні, синтаксичні та інтонаційні особливості висловлювання персонажа; уживаний у художньому стилі для злиття авторської оповіді з думками та мовою персонажа (про спосіб викладу, конструкцію). Невласне-пряма мова.
невласне-прямий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |