побачення

1. Зустріч двох осіб, зокрема чоловіка та жінки, що має характер романтичного знайомства або розвитку стосунків.

2. Попередньо домовлена зустріч, під час якої відбувається спілкування, обмін думками, часто з метою знайомства або проведення часу разом.

3. Умовина, призначена для зустрічі з кимось; час і місце такої зустрічі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Улюблене місце прогулянок — стародавній Вал із дванадцятьма гарматами (призначити побачення біля тринадцятої гармати на нашій мові означало відмову…). Церкви старовинні тоді не було відреставровано так, як сьогодні.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Усі родинні свята й злигодні — обшуки, дисциплінарні нагінки на роботі, цькування у пресі, хвороби й сімейні негаразди, готування передач Вячеславові й поїздки Атени на побачення, зловісні перебої у листуванні і цензурні утиски, відключення телефонів як репресивний захід — переживали разом, в одному буттєвому полі. Коли Вячеслава уже в засланні заарештували ще раз, сфабрикувавши брудну справу зі зґвалтуванням, і Атена вибралася до нього на суд в Якутію, вона надсилала мені телеграми з кожного пункту своєї via dolorosa: відчуття хай віртуального, але зв’язку й підтримки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
211 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ чи що — замість пострілу — ах яке повітря — кайфую від пейзажів — убивця був естет — що там з нашим футляриком га — ось він футлярик зовсім легенький — ось так ми її голубоньку — лебідоньку — а як по-українськи глушітєль — заглушник чи що — а як по-польськи срака — теж гарно — насадив — туше туше туше харно — щас как пальньом — ага тут закріпимо триніг — і гавтоматично — якщо твоя мама курва — як там Венеція через приціл — взять єйо на мушку — так здається випливають — одинадцята тридцять дев’ять з точністю до міліметра — не забути потім про рукавиці — кінці у воду як казав один веселий венецієць — а як ця штука по-їхньому — fucicare — ні не так якось — fucilare бо рушниця fucile — рушниця чи Гвинтівка — Гвинтівка чи рушниця — яка різниця — по-нашому фузея та й вже — або пушка — так обігнули мисик — перший кораблик другий кораблик — прямим курсом на цей — Канале ді Сан Джорджо так здається — випливають випливають — Стєнькі Разіна челни — пливіть лебедики — пливіть — що там писало набрати повітря чи що — до війська треба було йти — а не шлангувати по кав’ярнях — єслі ти мущіна — а єслі нє то шо — то в чоло — холера оце техніка — чи то оптика — мне відно всьо ти так і знай — оптика для синоптика — перший кораблик не чіпаємо він хороший — пливи пливи кораблику — по золотому яблуку — по яблуку по яблучку — поставлю тобі табличку — повна шизофренія — непогано пливуть — з шампанським на нижній палубі — чи як там ця штука називається може й не палуба — була палуба стане пагуба — палиться під захід сонця неба палуба — Геній і злодєйство — власну біографію власними руками — перший кораблик пропускаємо а другий кораблик весело вітаємо — ну що — де наш дарагой — хоч би в трюмі сидів не висовувався — якби знав — якби чоловік знав де впаде казав один гавичький ґімназ’яльний професор небіжчик — обана — він і ніхто інший — він — двух мнєній бить нє — ну й рєпа — обикновений бандіт — цікаво а поховають же на Байковому — повезуть рефрижиратором — прострелену тушу — а це в нас хто — а це в нас «кевін костнер» — особистий «кевін» — амбал як має бути — ну амбал де твоя інтуїція — за що тобі бабки — ну добре — мама я снайпера люблю — молітеся помолитесь — десять — дев’ять — вісім — сім — ПЕРВЕРЗІЯ 212 шість — п’ять — три — яких там три — чотири — аж тепер три — два — їден — амінь — ось так — відстрілявся — а ви — ви думали що я — ну й ну — то ви думали про мене що я — що я вистрелю — то ви мудачня та й вже — як ця штука знімається — відкручується чи що — ага ясно — так помахав би-м йому рукою — тафай тафай — пливи гівно пливи — я не вбиваю — я нікого не вбиваю бо сам душу маю — і до побачення (23) З Я щасливий знову бачити перед собою ваші уважні лиця. Мені залишається продовжити і закінчити.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |