намолоти

1. (від дієслова “молоти”) кількість збіжжя, зерна або іншої культури, яку змолоти (обмолотили) за певний час або на певному обладнанні.

2. (перен., розм.) велика кількість чогось зробленого, сказаного, часто без особливої якості або значення (наприклад, “намолоти пустих слів”).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Я наказала запекти для нього голубів, поначинювати цвяхами яблука, намолоти свіжого печінкового паштету — он він який блідий і безсилий. Але йому того всього не треба.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |