Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво тваринам; з поведінкою, інстинктами або фізіологічними проявами, характерними для звірів.
2. (Переносно) Жорстоко, безжалісно, втративши людський вигляд; з нестриманою злістю або примітивними інстинктами.
3. (У значенні прислівникового виразу) Дуже сильно, несамовито, до крайності (наприклад, про почуття голоду, страху, втоми).
Приклад 1:
Так по-тваринному зґрабно і гнучко, так непомітно і само віддано, ніби ще раз пере конуючи Стаха (в якого спи нилося серце) у своїй доско налості. І там, у цій темниці, в тісноті інших ніг — тупітли- вих, джинсових, шкарпет кових, ніг, які пітніли, про тестували й обурювались, — вона вмить віднайшла його, Перфецького, безконечні ноги, подані їй назустріч, і вона обвила їх собою, ніби цупкими ліанами, а тоді зна йшла там, удалині, це живе і сильне створіння, цю дочасну зброю, молодого князя, гор дого воїна, самолюбного задаваку, стрімкого верш ника, твердого стоїка, ніж ного ґвалтівника, солодкого вбивцю, вільного козака, доброго велетня.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”