Древослів

Словник Української Мови

потвар

[potʋɑr] Іменник

Буква:П

Значення

(у міфології) Фантастична істота, чудовисько, створіння з потворною зовнішністю; втілення зла та огиди.
(переносне значення) Людина з дуже потворною, відразливою зовнішністю.
(переносне значення) Людина зі злим, підступним, огидним характером; лиходій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. потварі, д. потварі, з. потвар, о. потвар'ю, м. потварі, к. потваре

Більше записів