1. Так, як властиво діловій, прагматичній людині; розважливо, практично, без зайвих емоцій та відволікання на другорядне.
2. Компетентно, ґрунтовно, зі знанням суті справи; так, щоб сприяло вирішенню конкретного питання або досягненню мети.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво діловій, прагматичній людині; розважливо, практично, без зайвих емоцій та відволікання на другорядне.
2. Компетентно, ґрунтовно, зі знанням суті справи; так, щоб сприяло вирішенню конкретного питання або досягненню мети.
Приклад 1:
— Добридень, — простяг він руку Іванові Семеновичу й допитливо позирнув на нього, низько схиляючи голову: — Я по доповідну записку свою, — докинув він по-діловому. Цей погляд і самий тон занепокоїли Івана Семеновича.
— Тютюнник Григорій, “Вир”