1. Якого навіяно, нанесено вітром або рухом повітря (про пил, сніг, листя тощо).
2. Який виник під впливом кого-, чого-небудь; викликаний, породжений чимось (про думки, почуття, настрої, образи).
Словник Української Мови
Буква
1. Якого навіяно, нанесено вітром або рухом повітря (про пил, сніг, листя тощо).
2. Який виник під впливом кого-, чого-небудь; викликаний, породжений чимось (про думки, почуття, настрої, образи).
Приклад 1:
Тому так подобається мені навіяний осіннім перебуванням у напівпорожньому Будинку творчости настроєвий вірш Оксани Забужко: У цьому домі зимно. Уночі Тут ходить вітер і риплять мостини, Мов хто шукає сховані ключі Од скарбу, скріпленого кровію дитини.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”