Словник Української Мови
Буква
1. Пов’язаний з прагматизмом як філософським напрямом, що визнає єдиним критерієм істини практичну дію, або з прагматикою як розділом мовознавства, що вивчає функціонування мовних знаків у реальному спілкуванні.
2. Такий, що оцінює явища з точки зору їх практичної користі, практичного результату; уживаний виключно з практичною метою, утилітарний.
3. Про людину: такий, що керується в житті виключно практичними міркуваннями, розрахунком, шукає практичної вигоди; практичний і розсудливий.
Приклад 1:
Д. Саттон і Т. Кляйн називають нову концепцію системою маркетингового управління підприємством: маркетингове – тому що підхід спрямований на вивчення і розвиток ринку і використання таких традиційних інструментів маркетингу, як сегментування і диференціювання; управління – тому що цей прагматичний, заснований на реальних даних підхід надає маркетингу додаткові зобов’язання і потребує екстенсивної взаємодії з іншими службами компанії; підприємством – тому що даний підхід до маркетингу надто важливий, щоб залишиФ ти його на розгляд тільки маркетингового відділу. Автори наФ голошують, що настає кінець маркетингу як мистецтва і виниФ кає нова наука маркетингу [16, с 18].
— Котляревський Іван, “Енеїда”