пливучість

[plɪʋut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Фізична властивість тіла (судна, предмета) залишатися на поверхні рідини або певного рівня в ній, частково зануреним, під дією виштовхувальної сили.

  2. Здатність судна триматися на воді з певним вантажем, відповідно до конструктивних норм і правил завантаження.

  3. Переносно: нестійкість, мінливість, здатність легко змінюватися (про думки, погляди, настрої тощо).

  4. У техніці: властивість мастильних матеріалів (мастил, олив) утримувати тверді частинки (наприклад, металічну стружку) у завислому стані, не допускаючи їх осідання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пливучість, р. пливучості, д. пливучості, з. пливучість, о. пливучістю, м. пливучості, к. пливучосте

Більше записів