Плюскотливість — властивість за значенням прикметника “плюскотливий“; стан, коли щось (перев. про рідину) видає характерний звук “плюск”, “плюскіт”, булькоче або плеще.
плюскотливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Плюскотливість — властивість за значенням прикметника “плюскотливий“; стан, коли щось (перев. про рідину) видає характерний звук “плюск”, “плюскіт”, булькоче або плеще.
Відсутні