Словник Української Мови
Буква
1. Різко відштовхнутися ногами від чогось і стрибком переміститися в повітрі; зробити стрибок.
2. Швидко та різко рушити з місця, кинутися кудись (часто з метафоричним відтінком).
3. Різко змінити своє положення або стан, підскочити (наприклад, про показники, цифри).
Приклад 1:
І на єдину тільки мить йому забажалося плигнути через стіл, одіпхнути панотця, вискочити у вікно і бігти через яр додому тим самим напрямком, яким він уже йшов з першої зустрічі з панною Варкою. Але переміг темний людський інстинкт, який знав, що стояння тут перед револьвером чи вклякання навколішки з переляку або втікання принесло б раптову смерть.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”