1. Пов’язаний з православ’ям візантійського обряду, що поширене серед слов’янських народів, зокрема українців та росіян, історично пов’язане з Константинопольською патріархією та використовує у богослужінні церковнослов’янську мову.
2. Стосовний до християнських церков, які визнають віру та обряди, прийняті на Східній (Візантійській) частині християнського світу, на відміну від римо-католицької (латинської) традиції.
3. Історично — стосовний до офіційної назви релігійної конфесії та церковної організації на українських землях у складі Речі Посполитої та Російської імперії (наприклад, “Греко-православна церква”).