повітра

[poʋitrɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у народній творчості) Поетичний образ, персоніфікація повітря, вітру або повітряної стихії, що часто вживається в замовляннях, казках та обрядових піснях.

  2. (діал., заст.) Подих, дихання; легкий вітерець, повіяння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повітер, р. повітра, д. повітрові, з. повітра, о. повітром, м. повітрі, к. повітре

Більше записів