Значення
-
Скляна або пластиковапосудина з вузькою шийкою, зазвичай з закриваючим пристроєм (пробкою, кришкою тощо), призначена для зберігання та розливання рідин (води, напоїв, олії, ліків тощо).
-
Міра об’єму рідини, що дорівнює кількості, яка вміщується в одну стандартну пляшку (зазвичай 0,5 або 0,7 літра).
-
Розмовна назва для скляної тари з алкогольним напоєм, а також про саму цю кількість напою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пляшка, р. пляшки, д. пляшці, з. пляшку, о. пляшкою, м. пляшці, к. пляшко
Походження слова (Етимологія)
Слово «пляшка» походить з польської мови, де існували форми «flasza» (велика пляшка) та «flaszka» (пляшка). Ці польські слова, як і чеське «flaše», словацьке «flaša», верхньолужицьке «blesa» та інші, були запозичені з німецької мови, зокрема з нововерхньонімецького «Flasche». Німецьке слово, у свою чергу, походить від давньоверхньонімецького «flaska», яке споріднене з давньоскандинавським, шведським, норвезьким «flaska», давньоанглійським «flasce», англійським «flask», а також з латинським «plecto» (плести) та польським «pleto» (плести). Таким чином, первісне значення було пов’язане з плетінням, оскільки давні пляшки могли бути плетеними з лози або обплетеними.