групований

[ɦrupoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який утворює групу або групи, об’єднаний за певною ознакою; сконцентрований у групи.

  2. У військовій справі: зведений у групу для виконання спільного завдання (про бойову техніку, підрозділи тощо).

  3. У техніці та промисловості: зібраний із окремих однорідних елементів у єдиний вузол або блок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. групований, р. групованого, д. групованому, з. групованого, о. групованим, м. групованім

Більше записів