Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛУГ А Т И Р , а тир я , ч., діал. Плугатар . Не чути Радісних криків дітей , гейкання плугатирів, Мокро ще в полі , нема для худоби ще паші на лузі (Фр., XIII, 1954, 306).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плугатир, р. плугатиру, д. плугатирові, з. плугатир, о. плугатиром, м. плугатирі, к. плугатире