плугатар

[pluɦɑtɑr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто оре плугом; пахар, орач.

  2. Переносно: той, хто наполегливо працює в якій-небудь галузі знань, мистецтва тощо; працьовитий дослідник, творець.

  3. (як власна назва) Назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого в Празі 1922 року, члени якого (плугатарі) дотримувалися ідеології національного комунізму та прагнули розвивати українську культуру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плугатар, р. плугатаря, д. плугатареві, з. плугатаря, о. плугатарем, м. плугатареві, к. плугатарю

Більше записів