плоскогір’я

Велика ділянка земної поверхні, піднята на значну висоту над рівнем моря та характеризується переважно рівним або хвилястим рельєфом з чітко вираженими уступами, що відокремлюють її від сусідніх, нижчих територій.

Назва конкретної географічної області з такими характеристиками, наприклад, Аравійське плоскогір’я, Середньосибірське плоскогір’я (використовується як власна назва з великої літери).

Приклади вживання

Приклад 1:
З високого плоскогір’я блиснув в далечині Дніпро і за ним масив гори та розпластане під горою широке місто. Допитливий зір, шукаючи не знати чого, пожадливо блукає в ранковому тумані, що легкою димкою прозоро огорнув безмежні простори задніпровських степових пустель.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |