Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “плохий”: не дуже гарний, слабкий або незадовільний за якістю, але часто з відтінком співчуття або м’якої оцінки.
2. Незначний за ступенем прояву, слабкий (про почуття, стан тощо).
3. Кволий, неміцний, не дуже здоровий (про живих істот).
Приклад 1:
Дивіть на нього: смирненький, плохенький, нібито закопався в науку та ховається там од дам, а тим часом дамські серця заполонює!.. Ох, чому я не знаю турецької мови, щоб одбити в вас вашу вченицю!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— Я сам думав, коли їхав з полону: батько чоловiк плохенький, а з матiр’ю треба було хатню революцiю строїти. Конешно, з клевером пшеницi не схоче сiяти.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”