Значення
-
У Стародавньому Римі — вільне населення, що спочатку не мало політичних і громадянських прав на відміну від патриціїв; плебеї.
-
Переносно, зневажливо або іронічно — простолюд, натовп, пересічні люди, яких протиставляють вищій, аристократичній чи інтелектуальній верстві суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плебс, р. плебсу, д. плебсові, з. плебс, о. плебсом, м. плебсі, к. плебсе
Походження слова (Етимологія)
Слово «плебс» походить від латинського «plebs», що означає «народ», «простий люд». У Стародавньому Римі плебеї були звичайними громадянами, на відміну від патриціїв — знаті. З часом слово набуло ширшого значення і стало позначати простих людей, народ загалом. У сучасній українській мові «плебс» часто вживається з відтінком зневаги або іронії, означаючи неосвічену масу, чернь.