плавик

[plɑʋɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Мінерал, фтористий кальцій (CaF₂), кристалічна речовина різних кольорів (часто фіолетова, жовта, зелена), що використовується в металургії як флюс, а також у хімічній промисловості та оптиці; флюорит.

  2. Розм. про плавкий шпат, природну сировину для отримання фтористих сполук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плавик, р. плавик, д. плавик, з. плавик, о. плавик, м. плавик, к. плавик

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘плавик’ в українській мові має кілька значень. У мінералогії це назва мінералу флюориту, який використовують як плавень (речовину, що сприяє плавленню руд). Також ‘плавик’ може означати ‘плавник’ (орган руху у риб) або ‘поплавець’ (рибальське пристосування). Етимологічно слово походить від дієслова ‘плавити’ (топити, розплавляти) або ‘плавати’, що вказує на зв’язок з водою та плавленням. Це слов’янське утворення, споріднене з іншими слов’янськими мовами, наприклад, російським ‘плавик’ (флюорит) та ‘плавник’.
Споріднені слова:плавень, плавлення, поплавець

Більше записів