плащаниця

1. Велике прямокутне полотно з зображенням Ісуса Христа в труні або Богородиці, яке використовується в православному та греко-католицькому богослужінні Великої П’ятниці та Великої Суботи для символічного оплакування та поховання Спасителя.

2. Застаріле або поетичне позначення для покрова, покривала, а також довгого верхнього одягу (плаща).

3. У переносному значенні — символ страждання, жалоби, великого горя або жертви.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |