плантатор

1. Власник плантації, великого сільськогосподарського господарства, що спеціалізується на вирощуванні однієї культури (наприклад, кави, цукрової тростини, бавовнику), зазвичай у колоніальних або тропічних країнах.

2. Історично — землевласник, який використовував працю рабів або найманих робітників на великих плантаціях, особливо в Америці до скасування рабства.

3. Переносно — той, хто жорстоко експлуатує чужу працю, поводячись із людьми, як з кріпаками або рабами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |