плантатор

[plɑntɑtor] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власник плантації, великого сільськогосподарського господарства, що спеціалізується на вирощуванні однієї культури (наприклад, кави, цукрової тростини, бавовнику), зазвичай у колоніальних або тропічних країнах.

  2. Історично — землевласник, який використовував працю рабів або найманих робітників на великих плантаціях, особливо в Америці до скасування рабства.

  3. Переносно — той, хто жорстоко експлуатує чужу працю, поводячись із людьми, як з кріпаками або рабами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плантатор, р. плантатора, д. плантаторові, з. плантатора, о. плантатором, м. плантаторі, к. плантаторе

Більше записів