городниця

[ɦorodnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Власна назва селища міського типу в Житомирській області України, адміністративний центр Городницької селищної громади.

  2. Власна назва села в Ківерцівському районі Волинської області України.

  3. (заст.) Жінка, яка професійно займається городництвом — городницькою справою, тобто розведенням, вирощуванням городніх (городових, городяних) культур (овочів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. городниця, р. городниці, д. городниці, з. городницю, о. городницею, м. городниці, к. городнице

Більше записів