городництво

[ɦorodnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Історична назва місцевості в Києві, що розташовувалася на північ від Подолу, де за княжих часів існувало поселення городників — ремісників, які будували та обслуговували міські укріплення («городи»).

  2. Загальна назва поселення городників (місце їх проживання та діяльності) в давньоруських містах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. городництво, р. городництва, д. городництву, з. городництво, о. городництвом, м. городництві, к. городництво

Більше записів