городник

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

2. (заст.) Те саме, що городничий — посадова особа, що керувала міським господарством, поліцією та в’язницею в Російській імперії до середини XIX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |