підрешіток

1. Спеціальна дерев’яна або металева конструкція, що встановлюється під решіткою (наприклад, вентиляційною, водостічною) для її закріплення, захисту або як опора.

2. У техніці та будівництві — допоміжний каркас, основа або кріплення, на яке монтується основна решітчаста конструкція (решітка).

Приклади вживання

Приклад 1:
Він пішов до комори, де саме перевівали пшеницю позаторішню, щоб не вгрілася, не завівся жучок, набрав у підрешіток пшениці і кинув серед двору. Голуби залопотіли крильцями, кумедно хитали голівками, клювали.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |