Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка здійснює постановку (організує, готує до показу) театральної вистави, кінофільму, телепередачі, масового заходу тощо; режисер-постановник.
2. Той, хто засновує, створює, організовує щось (наприклад, установу, підприємство, порядок); засновник, установник.
Приклад 1:
У музеї працювали над сценарієм його автор письменник Яків Мамонтов і режисер-постановник Вадим Меллер. Режисером був Володимир Волгрик, а його дружина, світлоока білява красуня Марія Поет, виконувала роль Гафійки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”