Значення
-
Особа, яка здійснює постановку (організує, готує до показу) театральної вистави, кінофільму, телепередачі, масового заходу тощо; режисер-постановник.
-
Той, хто засновує, створює, організовує щось (наприклад, установу, підприємство, порядок); засновник, установник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. постановник, р. постановника, д. постановникові, з. постановника, о. постановником, м. постановникові, к. постановнику
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Ти ще ніколи в житті не бував у Чортополі, Хомський, і навіть змушений був якось вислухати гнівну нотацію з уст однієї поетки-патріотки про те, що Чортопіль — наша духовна Мекка, і не побувати в ньому не можна, якщо ти справді любиш свій рідний край, а кожен митець повинен любити свій рідний край, пане Хомський, так вона казала десь протягом години, в клубі українського товариства, підсівши до тебе на сусідній стілець, одне й те саме протягом години, з деякими несуттєвими варіаціями, нахиляючись дуже близько до твого обличчя, аби ти її добре почув, але ти чув тільки поганий запах від неї, тож поклявся самому собі, що ніколи не поїдеш у той Чортопіль, але от їдеш, їдеш, Хомський, покинувши напризволяще інститут і Росію, і Женю з абортом, їдеш на два дні за тисячу кілометрів, бо тебе покликано телеграмою від Мацапури — геніального постановника всіх епох і народів.— Юрій Андрухович