планшир

[plɑnʃɪr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Горизонтальний дерев’яний або металевий брус, що встановлюється вздовж верхньої кромки фальшборту судна (борту шлюпки, яхти тощо) і слугує для зміцнення конструкції, а також для захисту та зручності людей на борту.

  2. Верхній край борту (обводу) безфальшбортного судна, наприклад, човна або каное.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. планшир, р. планшира, д. планширові, з. планшир, о. планширом, м. планширі, к. планшире

Походження слова (Етимологія)

Слово «планшир» походить з нідерландської мови, де воно означає «планка, брус» (нід. *planchir*). Воно потрапило в українську мову через посередництво російської, а в російську — з нідерландської, оскільки Нідерланди були провідною морською державою, і багато морських термінів запозичувалися саме звідти. Спочатку слово означало дерев’яний брус, який клали зверху на борт човна або судна для захисту від ударів і тертя. З часом воно стало позначати верхній край борту, обвід палуби. Таким чином, «планшир» — це морський термін, що означає дерев’яний або металевий брус, який проходить уздовж верхньої кромки борту судна.
Споріднені слова:борт, палуба, шпангоут

Більше записів