1. (астрономія) Філософсько-наукова концепція, що розглядає планети як світи, подібні до Землі, з можливим існуванням на них життя та розумних істот; уявлення про багатоманітність світів у Всесвіті.
2. (літературознавство) Поетична система та світогляд, характерні для творчості Миколи Зерова та інших представників неокласицизму, що ґрунтуються на уявленні про гармонійний, впорядкований світ-космос, де людина, мистецтво та природа є рівноправними частинами єдиного цілого.