горобинець

1. Рідкісний вид рослини родини гвоздикових з дрібними білими квітами, що росте на піщаних ґрунтах; піщанка біла (Arenaria graminifolia).

2. Місцевість, де росте або може рости ця рослина; піщаний, сухий ґрунт.

3. Заст. Місце, де збираються, сідають горобці; горобине місце.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кущами ріс горобинець у килимах ряски, ті кущі стриміли вгору, як хвости велетенських щук, що занурили головув саме дно глибокого озера й так застигли.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”

Частина мови: іменник (однина) |