плакун

1. Народна назва рослини вербозілля звичайного (Lythrum salicaria), багаторічної трав’янистої рослини родини дербенникових, що росте на вологих місцях і має суцвіття у вигляді довгого пурпурового колоса; у народних повір’ях вважалася оберегом від нечистої сили.

2. Заст. або діал. Пристрій у вигляді жолоба або трубки для відведення води з даху; водостічна труба, ринва.

3. Діал. Місце, де вода стікає або капає, наприклад, зі стріхи; підтік.

4. Діал. Про людину, яка багато плаче, плаксу; також переносно — про дощову хмарну погоду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Великими суцільними масивами рожевіє плакун. А з-за хати пови­ходили черемхи, — повтікали з тайги і стоять, як дівча­та, запишались заквітчані.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |