1. Схильний часто плакати, сльозивий; такий, що легко розплакується.
2. Який виражає смуток, жалюгу, нагадує плач (про голос, вираз обличчя тощо).
3. Який містить скарги, нарікання, надмірну сумнівність (про тон, характер висловлювань).
плаксивий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мій голос плаксивий і жалібний. Жалюгідний.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Тільки десь я почув плаксивий крик: «Оy ши пий цой да!», «Оy ой спуни луй нене!» Ваня знову зачепив відра за коромисло, і ми пішли додому. Ваня, гордий з перемоги, а я з Вані, мого справжнього, а не в казці, Івана-богатиря.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Голос в Андрiя тонкий, плаксивий. Наче милостинi просить з очей Хоми.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |