Значення
-
Професійний оплакувач, людина, яку наймали для ритуального голосіння та оплакування померлого під час поховального обряду.
-
У переносному значенні — людина, яка схильна до постійних скарг, нарікань або надмірно сумного, меланхолійного настрою.
-
У церковній традиції — книга, що містить тексти для читання або співу під час відспівування померлих (застаріле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плакальник, р. плакальника, д. плакальникові, з. плакальника, о. плакальником, м. плакальникові, к. плакальнику