плакальник

1. Професійний оплакувач, людина, яку наймали для ритуального голосіння та оплакування померлого під час поховального обряду.

2. У переносному значенні — людина, яка схильна до постійних скарг, нарікань або надмірно сумного, меланхолійного настрою.

3. У церковній традиції — книга, що містить тексти для читання або співу під час відспівування померлих (застаріле).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |