піший-пішаниця
[piʃɪj-piʃɑnɪt͡sjɑ] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Власна назва давнього українського міста, що існувало в X–XIII століттях на території сучасної Черкаської області; літописний центр Пороської оборонної лінії Київської Русі.
-
Археологічна пам’ятка — городище та посадище залишків однойменного міста, розташовані біля сучасного села Шарки (Корсунь-Шевченківський район).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. піший-пішаниця, р. пішого-пішаниці, д. пішому-пішаниці, о. пішим-пішаницею, м. пішім-пішаниці