Властивість об’єкта чи явища, що робить його доступним для пізнання, сприйняття розумом; здатність бути пізнаним.
У філософії та теорії пізнання — фундаментальна характеристика буття, що означає принципову можливість його відображення в свідомості людини.
У мистецтві та літературознавстві — міра відповідності художнього образу реальним рисам та закономірностям життя, що дозволяє впізнавати в ньому дійсність.