Словник Української Мови
Буква
1. Який пересувається пішки, на власних ногах (на відміну від верхового, возного тощо).
2. Який призначений для руху піших людей або здійснюється пішки.
3. У складі терміна: “піша копія” — назва старовинної зброї, важкого списа, яким користувалася піхота.
Приклад 1:
Мандрівки по горах, обговорення фольклорних записів, здебільшого пісень і леґенд про Довбуша (пам’ятаю, якось Іван, якого ми в дусі гуцульської міфології прозвали «щезником», загубив під час екскурсії зошит з фольклорними записами — відтоді ця місцевість у нас дістала назву «зошити Довбуша»), піший перехід на досить значну відстань із Криворівні до Косова на храм. Поїздка з Романом Іваничуком, що на час приєднався до нас, до Буркута, де колись бувала Леся Українка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”